Прорізна, 12

Прорізна 12А – будинок 4-го територіального відділу міліції Шевченківського районного управління ГУ МВС в м. Києві з обслуговування центральної частини міста (колишнє Старокиївське РУВС).

Марія Кадомська, Дмитро Малаков. Мартинівська. Золотохрещатицька. Прорізна. Будинок № 12

До пожежі 1941 р. ця садиба мала № 16. За купчою від 20 серпня 1869 р. вона належала вдові лікаря Луїзі Борисівні Глюк. 1871 р. до вже існуючої двоповерхової кам'яниці на сім віконних осей за проектом архітектора П. Спарро робиться тривіконна прибудова у стилі англійської «тюдорівської» псевдоготики. Можна припустити, що й первісний проект належав тому ж авторові. Надалі власники садиби змінюються: від 1883 р. це – дружина ротмістра графиня Наталя Вікторівна де Бальмен (до речі, з братами графами де Бальмен свого часу приятелював Т. Шевченко), 1889 р. Н. В. Жевахова, 1897 – 1899 рр. – Р. П. Столенверк.

У 1900 р. новий власник, київський 1-ї Гільдії купець Василь Михайлович Фоломін замовив архітекторові М. Казанському перебудову старої кам'яниці із знищенням псевдоготичних оздоб та доданням третього поверху. Ще через десять років, 1910-го, наступний і власник Самуїл Львович Іоффе надбудовує за проектом цивільного інженера Ф. Олтаржевського ще два поверхи. На початку ХХ ст. тут, зокрема, містилися: книговидавництво Е. Чижевського, контора маєтків графів Бобринських, очна лікарня з «постійними ліжками» доктора медицини В. Бараца, кондитерська І. Кайтезіді, магазин музичних інструментів С. Ліберштейна.

Углиб садиби стояли один за одним ще два флігелі прибуткові будинки. Восени 1941 року фасадний будинок висаджено в повітря, а третій, флігельний, хоч й згорів, але був відбудований. Крізь арку проїзду в ньому можна вийти на малесеньке подвір'ячко з високим підпірним муром, що тримає рештки давніх земляних укріплень.