Хрещатик, 30/1
Хрещатик, 28/2
Прорізна, 3
Прорізна, 4
Пушкінська, 1–3/5
Прорізна, 6
Прорізна, 7/2–4
Прорізна, 8
Прорізна, 9
Прорізна, 10
Прорізна, 11
Прорізна, 12
Прорізна, 13
Прорізна, 14
Прорізна, 15
Прорізна, 16/2
Прорізна, 17
Прорізна, 18/1, 18/1-г
Прорізна, 19
Прорізна, 20
Прорізна, 21
Прорізна, 22
Прорізна, 23
Володимирська, 39/24
Прорізна, 25
Володимирська, 41/27
Скульптура «Кофейні стільці»
Пам'ятник Лесю Курбасу
Пам'ятник Махтумкулі
Пам'ятник Паніковському

Прорізна, 15

Будинок 1952 року, в якому розташована Центральна районна бібліотека імені Є. Плужника і Національне агентство України з питань державної служби.

Прорізна, 15
Прорізна, 15
Рекламне графіті 2013 року у дворі будинку 15, на стіні напроти будинку 15А. Площа картини - понад 200 квадратних метрів. Четверо художників працювали над фасадом протягом 10 днів
Рекламне графіті 2013 року у дворі будинку 15, на стіні напроти будинку 15А. Площа картини - понад 200 квадратних метрів. Четверо художників працювали над фасадом протягом 10 днів

Марія Кадомська, Дмитро Малаков. Мартинівська. Золотохрещатицька. Прорізна. Будинок № 15

Проект 1873 р. будинку Ф.Е. Вольфсона (арх. А.Шіле) на Прорізній, 13 (на місці нинішнього будинку № 15).
Проект 1873 р. будинку Ф.Е. Вольфсона (арх. А.Шіле) на Прорізній, 13 (на місці нинішнього будинку № 15).

Великий шестиповерховий адміністративний будинок зведено у 1950-х роках і декоровано пілястрами, міжповерховими тягами та важким карнизом. На першому поверсі міститься Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника.

Проект 1904 р. переробки вікон першого поверху у вітрини магазинів у будинку Ф.Е. Вольфсона на Прорізній, 13 (на місці нинішнього будинку № 15).
Проект 1904 р. переробки вікон першого поверху у вітрини магазинів у будинку Ф.Е. Вольфсона на Прорізній, 13 (на місці нинішнього будинку № 15).

До пожежі 1941 року, тут, по фронту вулиці, стояло два триповерхові, на шість та одинадцять вікон по фасаду будинки, оздоблені в дусі класицизму. Той, що ліворуч, спорудив 1872 року колезький радник Логгин Григорович Кравченко. Наступного року будинок і садибу викупив київський 1-ї гільдії купець, потомствений почесний громадянин Файтель Ерахмілійович Вольфсон. На його замовлення архітектор О. Шіле спорудив по фронту вулиці ще один двоповерховий будинок на одинадцять віконних осей. 1879 року додано третій поверх за проектом архітектора В. Ніколаєва. 1904 року він же переробляв вікна першого поверху на вітрини для крамниць. Від Ф. Вольфсона маєтність перейшла до родини Райхер.

У 1907 – 1910 рр. за цією адресою містилося Київське електричне товариство, майстерня Я. Вольфсона «Офіцерські речі».

© Прорізна. Ярославів Вал : культурологічний путівник. / В. В. Галайба, В. М. Грузін, М. А. Кадомська, Д. В. Малаков. — К. : "Амадей", 2010.