Хрещатик, 30/1
Хрещатик, 28/2
Прорізна, 3
Прорізна, 4
Пушкінська, 1–3/5
Прорізна, 6
Прорізна, 7/2–4
Прорізна, 8
Прорізна, 9
Прорізна, 10
Прорізна, 11
Прорізна, 12
Прорізна, 13
Прорізна, 14
Прорізна, 15
Прорізна, 16/2
Прорізна, 17
Прорізна, 18/1, 18/1-г
Прорізна, 19
Прорізна, 20
Прорізна, 21
Прорізна, 22
Прорізна, 23
Володимирська, 39/24
Прорізна, 25
Володимирська, 41/27
Скульптура «Кофейні стільці»
Пам'ятник Лесю Курбасу
Пам'ятник Махтумкулі
Пам'ятник Паніковському

Прорізна, 20

Прорізна, 20
Прорізна, 20

Житловий будинок, 1878, 1917–18 (пам’ятка архітектури). На червоній лінії забудови вулиці, займає всю ширину садибної ділянки. На поч. 20 ст. мав № 28. З'явився внаслідок реконструкції спорудженого тут у 1878 колезьким секретарем Я. Мощинським фасадного цегляного двоповерхового (частково триповерхового) будинку, надбудованого в 1917-18 двома поверхами новим власником - адвокатом, членом правління Київського римсько-католицького доброчинного товариства С. Жеромьским. У плані будинок залишався без змін, тобто розбудовувався лише вгору. На поч. 20 ст. тут містилося правління Товариства рівноправності польських жінок.

П'ятиповерховий (нижній поверх, розрахований під магазини, вищий за верхні), цегляний, тинькований, пофарбований, у плані прямокутний. Перший поверх облицьовано гранітом і сірою плиткою. Перекриття пласкі. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Прорізна, 20. План третього поверху
Прорізна, 20. План третього поверху

Архітектура будинку вирішена в стилі пізнього модерну з елементами неокласицизму. Симетричну композицію головного фасаду підкреслено розкріповкою, яка включає сходову клітку з головним входом, що освітлюється на кожному поверсі трьома одностулковими вікнами. Розкріповка завершується нагорі аттиком. У міжвіконнях другого і третього поверхів – великі пілястри зі стилізованими капітелями коринфського ордера. На фасаді всі вікна підкреслено обрамленням: лиштвами й прямокутними сандриками (сандрики четвертого поверху оздоблено меандровим орнаментом, п'ятого – смугою іоніків). Під вікнами третього поверху – «фартушки». В опорядженні фасаду застосовано типові для модерну поздовжні й поперечні смугасті орнаменти.

Будинок – характерний зразок житлової забудови доби пізнього модерну. Тепер на першому поверсі магазини [1168].

© Автор: Марина Виноградова
«Звід пам’яток історії та культури України», Енциклопедичне видання у двадцяти восьми томах, Київ, Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999.
http://pamyatky.kiev.ua/streets/prorizna/zhitloviy-budinok-1878-191718

Марія Кадомська, Дмитро Малаков. Мартинівська. Золотохрещатицька. Прорізна. Будинок № 20

П’ятиповерховий колишній прибутковий будинок споруджено у кілька етапів. Первісно це був двоповерховий будинок, зведений у 1878 році колезьким радником Я. П. Мощинським. У 1910-х рр. новий власник – адвокат Станіслав Іванович Жеромський звів тут новий п'ятиповерховий прибутковий будинок. Фасад декоровано в стилі пізнього модерну, з чітко виявленою внутрішньою архітектонікою. На першому поверсі містилися чотири крамниці, а над парадним входом нависає великий козирок, підтримуваний ланцюгами та заповнений первісно напівпрозорими склоблоками. Тильний фасад виходить на затісне подвір'я-колодязь, із флігелем, що належав до наріжного володіння № 18/1. Втім, для зручності мешканців флігеля парадні сходи фасадного будинку № 20 мали наскрізний вихід на подвір'я, хоч і чуже. З огляду на надто малу відстань між фасадним і флігельним будинками, на вимогу протипожежних правил між обома спорудами було перекинуто перехідний місток на рівні дахів (розібрано наприкінці ХХ ст.). На даху флігеля було обладнано солярій: мода на повітряні та сонячні ванни саме входила в побут на початку ХХ ст.

На початку ХХ ст. тут містилося правління Товариства рівноправності польських жінок.

© Прорізна. Ярославів Вал : культурологічний путівник. / В. В. Галайба, В. М. Грузін, М. А. Кадомська, Д. В. Малаков. — К. : "Амадей", 2010.