Ця садиба (раніше № 23) у 1867 – 1871 рр. входила до складу земельної ділянки, що належала Якову Мощинському і простягалася вузьким пасмом аж до рогу з Володимирською вулицею (сучасні садиби № 21 – 27). Потім ділянка належала купцю Євгену Єгоровичу Бубнову, а вже за купчою від 19 серпня 1877 р. надвірному раднику Івану Олександровичу Карвасовському. Наступного року архітектор А. Геккер склав проект двоповерхового з підвалом будинку з входом праворуч по фасаду. На авторському кресленні в металевому ажурному фронтончику ґанку закомпоновано було ініціали замовника: «ИК». Але наприкінці того ж 1878 р. садибу придбав київський 2-ї Гільдії купець Карл Богумилович Гросс. За купчою від 14 травня 1880 року ця нерухомість перейшла у власність дружини губернського секретаря Ольги Захарівни Бутович.
1894 року технік М. Клуґ спорудив на подвір'ї флігель, а через два роки технік А.-Ф. Краусс зробив добудову по фасаду праворуч – на чотири вікна із додержанням загального стилю.
Тут містилася також колись добре відома в Києві фотографія «Гудшон і Губчевський», яка спеціалізувалася, крім традиційно портретної, і на груповій та репортажній зйомках, увічнюючи події міського життя та кращі споруди міста.
Третій поверх додано у 1930-ті рр., але знищено фронтон, карниз, ґанок. Відтоді фасад набув досить невиразного вигляду.