Прорізна, 9

Житловий будинок 1879, в якому проживали фон Мулерт Ф. В., Риб Є. А., перебував Чайковський П. І., містилася редакція газети «Dziennik kijowski» (пам’ятка архітектури, історії). На червоній лінії забудови вулиці. Садиба не раз змінювала нумерацію: до 1898 – № 11, з 1898 – № 13. Споруджено на замовлення відомого діяча Київської міської думи інж. М. Добриніна за проектом арх. О. Шіле. У 1941 будинок пошкоджено в результаті вибуху. У повоєнні роки відновлено з надбудовою четвертого поверху в архітектурних формах основного об’єму.

Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Симетричну структуру будинку утворено двома житловими секціями з двомаршовими сходовими клітками, які мають виходи на вулицю і на подвір'я. З лівого боку першого поверху – проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Вирішений у цегляному стилі. Триосьову композицію головного фасаду утворено виділенням центрального та флангових одновіконних прясел, які вирізняються арковою формою прорізів: на другому поверсі – лучкового абрису, на третьому й четвертому – напівциркульного. Балкони з масивним цегляним огородженням (на флангах) та ґратами (у центрі). Балкони другого поверху спираються на ступінчасті кронштейни (на правому фланзі балкон втрачений). Проміжні фасадні площини містять по чотири прямокутні вікна із замковими каменями на кожному поверсі. Заповнення підвіконь третього поверху рядом вертикальних смужок повторює рисунок балконних огороджень. Перший поверх, завершений спрощеним гуртом, має рівну поверхню, другий і третій об'єднано високими міжвіконними лопатками зі ступінчастим завершенням, четвертий (надбудований) розкреслено горизонтальним рустуванням. Від первісної вінцевої частини фасаду зберігся декорований зубцями карнизний гурт, фрагменти центрального і флангових аттиків. їхні форми певною мірою відтворено в наявному завершенні. Дворовий фасад позбавлений архітектурного декору.

Будинок – характерний зразок житлової забудови міста кін. 19 ст.

У кін. 19 ст. тут проживали викладачі Музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства.

Мулерт фон Фрідріх Вільгельмович (1859–1924) – викладач по класу віолончелі. У нього навчався композитор І. Сац. У грудні 1891 у приміщенні Міського театру відбулися два концерти під керівництвом фон Ф. Мулерта з творів П. Чайковського, який відвідав викладачів училища на вул. Прорізній.

Риб Євген Августович (1859–1924) – композитор і диригент, викладав теоретичні предмети. Його учнями були композитори Р. Глієр, І. Сац, К. Стеценко, піаніст Л. Ніколаєв.

1906-11 у будинку містилася редакція щоденної газети польською мовою «Dziennik kijowski». Заснована 1906. Видавці-редактори – Ф. Михайловський (голова Ради старшин Київського польського громадського зібрання «Кресало») та А. Червінський (голова Польського товариства любителів мистецтв). З 1911 адреса редакції – вул. Хрещатик, 38 (будинок не зберігся). Була близькою до польської партії «народовців».

Марія Кадомська, Дмитро Малаков. Мартинівська. Золотохрещатицька. Прорізна. Будинок № 9

Цей будинок (первісно триповерховий), декорований у цеглі з використанням елементів готики та ренесансу, споруджено 1879 р. на замовлення інженера шляхів сполучень Миколи Петровича Добриніна, за проектом архітектора О. Шіле. Нагляд і керівництво на будові здійснював сам господар. А земельна ділянка до 1878 р. входила до складу великої маєтності Г. Галаґана, потім – В. Тарновського.

М. Добринін, як гласний (депутат) міської думи впродовж 1883 – 1917 рр., уславився постійними суперечками з міськими головами, переслідуючи одну мету обійняти цю посаду самому. За свої скандальні виступи В думі лідер правої фракції одержав прозвисько «Півень з Прорізної». Подружжю Добриніних належала також нерухомість на протилежному боці, на розі Михайлівського провулка.

Серед киян у кінці 1880-х років поширився анекдот, що стався на думських слуханнях: гласний Добринін, критикуючи міського голову С. Сольського, поставив йому за приклад попередника, що вже на той час одійшов у вічність: «Покійний Толлі, дай Бог йому здоров’я, так би не вчинив».

Наприкінці ХІХ ст. тут мешкали деякі викладачі Київського музичного училища. зокрема відомий український композитор і диригент, автор опери «Бранка», підручників та симфонічної картини «Ніч на Україні» Євген Августович Риб, віолончеліст Франц фон Муллерт. Перебуваючи в Києві, їх відвідував П. Чайковський.

У 1910-х рр. за цією адресою містилося Київське електричне товариство.

Під час пожежі у вересні 1941 р. будинок не постраждав, хоча сусідні – ліворуч та праворуч – згоріли. У повоєнний час надбудовано четвертий поверх.